У Національному музеї «Київська картинна галерея» стартує міжмузейний проєкт, присвячений Карпатам і їхньому непокірному характеру.
Читайте также: Детективні серіали з високим рейтингом: добірка, яка затягує надовго
З 7 березня тут працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Вона зосереджена на тому, як гірський простір відбивається в українському мистецтві й чому саме Карпати стали точкою духовної опори для митців.
Експозиція пропонує подивитись на Карпати через краєвиди, портрети мешканців гір та сцени з повсякденного життя. Не лише красу природи, а й характер людей, їхній спосіб бути вільними й послідовними у своїх цінностях.
Карпати як простір характеру та ідентичності
Гірський ландшафт у цій виставці — не просто фон. Він задає тон розмові про національний характер, історичні випробування й внутрішню стійкість. Степ і гори разом формують ту оптику, через яку художники дивляться на українську ідентичність: безмежні простори козацького степу та стрімкі бескиди — «гори, що не знають покори» — стають рівноправними співрозмовниками.
Look closer — ландшафт тут постає як чинник, що впливає і на долю народу, і на те, як митці бачать людину в цьому просторі. Через пейзажі й жанрові сцени проглядає питання: як природа формує спосіб мислення, а не лише картинку для милування?
Шістдесятники і повернення до Карпат
Серцевина експозиції — живопис, графіка та декоративно-прикладні твори українських митців 1950–1970-х років. Саме в цей період Карпати стають для художників-шістдесятників місцем, де можна осмислити українську історію й зібрати докупи розірвані смисли.
У фокусі — митці, для яких гори були не лише натурою для етюдів. Вони сприймали цей край як духовний притулок у процесі відродження національного мистецтва. У експозиції можна побачити краєвиди та портрети Веніаміна Кушніра й Любові Панченко. Їхні роботи, натхненні гірською місцевістю, фіксують спробу поєднати природу, людину та побут в єдину систему координат.
Why does this matter? Тому що саме через такі серії робіт видно, як художники шукають нові сенси в знайомих мотивах, а також перевіряють, що означає бути українським митцем у жорсткому історичному контексті.
Закарпатська школа і класики ХХ століття
Окремий блок виставки віддано закарпатській школі живопису. Тут представлено твори Йосипа Бокшая, Адальберта та Яноша Ерделі, Ернеста Контратовича, Гаврила Глюка, Золтана Шолтеса, Антона Кашшая, Адальберта Мартона та Володимира Сидорука.
У їхніх полотнах Карпати читаються через світло й колір. Не через опис деталей, а через особливий стан: насичена палітра верховинських пейзажів, тонке відчуття освітлення, зміни дня і пори року — все це працює на те, щоб показати, як гори «живуть» у часі.
Читайте также: Як виростити міцну розсаду помідорів, яка не витягнеться і добре приживеться
Масштаб тем розширюють роботи українських класиків ХХ століття — Миколи Глущенка, Сергія Шишка, Миколи Максименка та Романа Сельського. Їхня присутність в експозиції додає ще один рівень читання: Карпати тут не лише регіон, а й зручний інструмент для розмови про стиль, авторську манеру та еволюцію українського живопису.
Окремої уваги заслуговують ілюстрації Георгія Якутовича до повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». Разом із ліногравюрами з серії «Люди села Дземброня» вони створюють концентроване бачення карпатського світу — з його міфологією, повсякденням і напруженням між реальним та легендарним.
Скульптура, фарфор і майоліка: ще один ракурс на Карпати
Не все в експозиції обмежується живописом і графікою. Виставку продовжують фарфорові фігурки та майоліка, створені відомими скульпторами. Такі речі змінюють масштаб сприйняття: від панорамного пейзажу — до камерного об’єкта, який можна обійти поглядом з усіх боків.
Частина цих робіт пов’язана з ювілейними датами, приуроченими до так званого приєднання території Західної України до СРСР. Це важливий нюанс. Він нагадує, що художні образи Карпат існували не у вакуумі, а в межах конкретної політичної риторики. І тим цікавіше сьогодні подивитися, як митці працювали з цією рамкою.
Хто представлений у проєкті
Щоб зрозуміти масштаб виставки, варто подивитися на перелік імен. У проєкті беруть участь митці різних поколінь і шкіл, що по-різному читають карпатську тему, але разом формують цілісне поле.
Список художників та скульпторів
Армен Атаян,
Володимир Башло,
Володимир Беляк,
Йосип Бокшай,
Адальберт Борецький,
Василь Бурч,
Ніна Волкова,
Василь Габда,
Микола Глущенко,
Гаврило Глюк,
Тетяна Голембієвська,
Лаврентій Гром,
Олександр Губарев,
Катерина Двоєглазова,
Адальберт та Янош Ерделі,
Костянтин Заруба,
Карло Звіринський,
Людмила Івковська,
Наталія Ільїна,
Іван Ілько,
Антон Кашшай,
Михайло Кобиленков,
Ернест Контратович,
Анатолій Коптєв,
Михайло Кордіяк,
Олександр і Тамара Крижанівські,
Веніамін Кушнір, Іван Лавріненко,
Микола Максименко,
Адальберт Мартон,
Едіта Медвецька-Лутак,
Микола Медвецький,
Любов Панченко,
Анатолій Пламеницький,
Ольга Рапай,
Борис Рапопорт,
Михайло Романишин,
Роман Сельський,
Володимир Сидорук,
Василь Скакандій,
Валентина Трегубова,
Олександр Туранський,
Сергій Шишко,
Золтан Шолтес,
Георгій Якутович.
Походження колекції та деталі відвідування
До експозиції увійшли твори із колекцій Національного музею «Київська картинна галерея», Музею шістдесятництва – філії Музею історії міста Києва, галерей «НЮ АРТ», ARS Kerylos, «Ностальжі», «Вернісаж», а також із приватних зібрань.
Презентація виставки відбудеться 10 березня о 17:00
Вартість квитків і режим роботи музею
📌 Повний вхідний квиток коштує 200 грн, для пільгових категорій — 100 грн.
📌 Музей працює з 11:00 до 18:00 (крім понеділка та четверга) і з 11:00 до 19:00 у вівторок. Каса зачиняється о 17:20, а у вівторок — о 18:20.
Раніше видання розповідало, хто вестиме цьогорічну церемонію «Оскара» та коли і де дивитися трансляцію 98-ї церемонії нагородження.
Читайте также: Штори як магніт для пилу: як часто та чим їх чистити
