Лайфхаки, щоб устигнути все і не жертвувати при цьому дитиною
Зробити роботу чи погратись з дитиною? Щодня батьки стоять перед цим вибором. Проте домашні клопоти зовсім не обов’язково мають віддаляти нас від малюка. Як перетворити прибирання чи прання на корисний час проведений разом з дитиною, розповідаємо у цьому матеріалі!
Корисними порадами ділиться експерткаЮлія Кичила — власниця мережі дитячих садочків HELLO KIDS та учасниця телешоу “Супермама”, яка самостійно виховує доньку Алісу. Ексклюзивно для жіночого журналу “Хочу!” вона розповіла, як витягувати максимум із кожної хвилини перебування вдома разом із дитиною.
Батьки вихованців нашого садочка іноді жаліються, що домашня рутина забирає у них стільки часу, що нормально поспілкуватись з сином чи дочкою вони можуть лише на вихідних, — розповідає Юлія Кичила. — Завжди раджу їм змінити свій погляд на побут, як це зробила я сама. Все що потрібно, так це зрозуміти, що домашні клопоти — не ворог вільного часу, а ресурс для розвитку вашої дитини. Малюк може стати гармонійною частиною всіх робочих процесів: прибирання, готування їжі, прання… Просто перетворіть цю проблему на виховний ресурс. Якісний час із дитиною не обов’язково має виглядати як спеціально виділені години для гри чи організоване заняття. Навіть звичайний похід до супермаркету може стати особливим моментом вашої близькості.
Грай і допомагай
Якщо дитина ходить за вами хвостиком і просить погратися, а ви думаєте лише про те, як встигнути приготувати обід для всієї родини — не треба гримати на неї й просити не заважати. Залучіть її до процесу готування.
Головна порада: зацікавте дитину, а не примушуйте її щось робити, — каже Юлія Кичила. — Тоді у неї є мотивація і вона буде охоче з вами співпрацювати, а не відбувати номер. Не проґавте момент, коли діти самі пропонують допомогу. Наприклад, моїй доньці Алісі подобалось дивитись на те, як я смажу панкейки. Одного разу вона попросила, щоб я навчила її їх готувати. Я погодилась. Звісно, першого разу нам довелось відмивати кухню від тіста, а кілька млинців підгоріли, але ми дуже весело провели час. Зараз Аліса може сама приготувати панкейки. І робить це дуже акуратно.
Подаруйте дитині відчуття, що її участь у спільній роботі для вас цінна. Навіть якщо малюк забруднить стіл чи підлогу, або розіб’є посуд — не сваріть його. Краще похваліть за бажання вам допомогти. А результат з кожним разом буде кращим. Це стосується не лише готування їжі, а й інших домашніх справ, які ви можете робити разом.
Корисні ритуали
Якщо зробити домашні справи частиною сімейних ритуалів, вони стануть для вас приємним способом провести час разом з дитиною. Крім того, ритуали важливі і для малюка. Коли події завжди розгортаються за знайомим сценарієм, малюк почувається у безпеці.
Пригадую, як подруга привчила сина щовечора прибирати кімнату від іграшок, — продовжує Юлія Кичила. — Хлопчику було 6 років і він захоплювався солдатиками. Спочатку подруга сама прибирала кімнату, бо син відмовлявся допомагати. А потім придумала гру під назвою “Порятунок загублених солдатиків”. Запропонувала сину знайти всіх солдатиків у квартирі й повернути їх в казарму (це був пластиковий бокс для зберігання). Сину так сподобалась гра, що він сам щовечора почав “рятувати солдатів”. Цей приклад говорить про те, що будь-яке завдання можна перетворити на гру. Наприклад, недавно ми разом з Алісою подивились на YouTube відео, як можна швидко і красиво складати випрані речі. Тепер у нас кілька разів на тиждень відбуваються змагання. Завдяки цьому ритуалу Аліса почала уважніше ставитися до речей.
Кілька хороших традицій
-
Спільний вихідний. Виділіть один день на тиждень, який зможете повністю присвятити родині. Хай дитина запропонує власні ідеї, щодо сценарію цього дня (це формує відчуття причетності). В цей день ви можете пограти в настільні ігри або сходити на ігровий майданчик. Можете влаштувати прогулянку містом або просто поласувати морозивом в парку.
-
День пирога. Всі діти люблять солодке, тож раз на місяць можна влаштовувати День пирога. Хай дитина обере улюблену начинку та допоможе замісити тісто. Пирогом можна поласувати всією родиною або запросити на гостину друзів малюка. Дитина не любить пироги? Тоді хай доброю традицією стане День піци!
-
Казка перед сном. Заспокоїти дитину та налаштувати її на відпочинок допоможе вечірня казка, яку ви можете щовечора читати перед сном (головне — не заснути самому). Або ж ви можете разом придумати казкових героїв і щовечора вигадувати нові пригоди, в які вони будуть потрапляти.
А якщо дітей двоє?
Здається, що залучити до корисної роботи двох дітей одночасно — завдання із зірочкою. Але якщо проявити креативність, це цілком можливо.
Батьки, які мають двох чи більше дітей приблизно одного віку, добре знають — малюки завжди готові до змагань, — каже Юлія Кичила. — Це і є секрет успіху. Наприклад, якщо ви почали велике прибирання — дайте кожній дитині по вологій серветці й нехай вони влаштують “Полювання за пилом”. Чия серветка буде брудніша — той і виграв. Йдете з підлітками в супермаркет за покупками — напишіть кожному на листочку список із 10 продуктів, які потрібно принести до вашого кошика. Хто швидше впорається, той і виграв. Таких завдань з елементом змагальності можна вигадати безліч.
Головне, за словами Юлії Кичили, не дивитись на дітей як на проблему, яка заважає вам працювати. А домашню роботу не сприймати як фактор, що не дає вам проводити час разом із дітьми.
Складна ситуація
Доволі непроста ситуація, коли хтось із батьків працює вдома віддалено і змушений займатись дитиною, яка не ходить у садочок. Що не кажи, а залучити малюка до роботи за комп’ютером точно не вийде.
Що робити у цьому випадку? Психологи радять 5-10 хв щогодини повністю присвячувати дитині. Це допоможе їй відчути вашу увагу. Поговоріть з дитиною або зіграйте в коротку гру. Дозвольте малюку самостійно вирішувати, чим він хоче зайнятися разом з вами. А поки ви працюєте, дитина може бути поряд. Хай слухає казку чи дивиться цікаве відео на YouTube, яке ви потім можете разом обговорити. Так дитина не відчуватиме дефіциту у спілкуванні з вами.
Також дізнавайтеся, як навчити дитину приймати рішення та бути самостійною. В цьому випадку дуже важливо бути для неї підтримкою та опорою, і ні в якому разі не карати малюка за помилки. Детальніше — у нашому матеріалі на “Хочу!”.