Популярний міф про те, що вовки та лисиці очищають ліси від хворих тварин, не відповідає українським реаліям. Науковці наголошують: ці хижаки можуть бути джерелом небезпеки, а не природними “регуляторами”
Лисиці в Україні дедалі частіше виходять до людських осель, і це вже не поодинокі випадки. Їхня чисельність зросла настільки, що ризик контактів з хворими тваринами підвищується щороку.
Найбільшу загрозу становить сказ — смертельно небезпечна вірусна хвороба, яка стрімко поширюється серед популяції. На цьому наголошує провідний науковець Інституту зоології НАН України Віталій Смаголь, який пояснює: поширені романтизовані уявлення про “санітарів природи” не працюють у наших екосистемах, ділиться Telegraf.
Лисицю традиційно вважають помічницею лісу
Вона нібито контролює чисельність гризунів, які можуть переносити туляремію чи інші хвороби. Туляремія — бактеріальна інфекція (“заяча гарячка”), яку викликає Francisella tularensis.
Проте, за словами Віталія Смаголя, ситуація давно змінилася. Рівень ризику від сказу, який активно циркулює серед червоних хижаків, значно переважає потенційну користь від їхньої присутності. Лисиці часто підходять до селищ, смітників, людських дворів — і будь-який контакт із зараженою твариною може стати смертельно небезпечним.
Щодо вовків
Стереотип про роль “санітарів” також не відповідає сучасним обставинам. Традиційно в степових і тундрових зонах вони відбирали з великих стад ослаблених, хворих чи старих тварин. Це була природна рівновага, яка формувалася на значних відкритих просторах. Та, як пояснює зоолог, в Україні умови зовсім інші:
Тобто вовки у наших лісах не виконують природну функцію відбору слабких особин, а навпаки — можуть впливати на популяції диких тварин не найкориснішим чином. До того ж хижаки іноді поїдають туші тварин, що померли від хвороб.
І хоча вовків не можна назвати прямими переносниками, вони здатні розносити інфекції по території через фекалії, сліди чи контакт із зараженим матеріалом. Таким чином, потенційний ризик від їхньої присутності також недооцінений.
Обидва види — і лисиці, і вовки — залишаються важливою частиною екосистеми, але приписувати їм автоматичну роль “санітарів лісу” некоректно. У сучасних українських умовах їхня поведінка та масштаби популяції можуть створювати більше викликів, ніж користі.
Нагадаємо, що не всі харчові залишки безпечні для свійських тварин, навіть якщо здаються нешкідливими. Загрожує діарея і навіть смерть — ці залишки зі столу категорично заборонені для курей.