Багато українців досі вважають, що “прописка” дає права на квартиру або частку в ній
У побуті ми продовжуємо використовувати слово “прописка”, хоча в українському законодавстві такого терміна вже давно немає: його замінила “реєстрація місця проживання”. Попри це, міфи радянських часів досі впливають на сприйняття прав власників і тих, хто просто зареєстрований у житлі.
Саме тому юрист адвокатського об’єднання “Globa&Globa” в інтерв’ю УНІАН пояснив ключові нюанси, які стосуються співвідношення реєстрації й права власності. Його роз’яснення дозволяють зрозуміти, хто і на що реально має право у квартирі.
Що таке “прописка” насправді?
Адвокат наголошує: термін “прописка” залишився у минулому. Сьогодні діє реєстрація місця проживання, регульована постановою Кабміну №265.
Якщо людина проживає у квартирі або будинку більше ніж 30 днів, вона зобов’язана зареєструвати там своє місце проживання. Зареєстровані особи отримують право законно перебувати у приміщенні та користуватися ним.
При цьому юрист нагадує: всі зареєстровані в житлі поділяються на дві категорії:
-
члени сім’ї власника,
-
наймачі, які проживають на підставі договору.
Які права дає реєстрація місця проживання?
1. Для членів сім’ї власника (Житловий кодекс, ст. 156):
-
мають право користуватися житлом на рівних із власником, якщо інше не прописано в угоді про порядок користування;
-
можуть вселяти інших членів сім’ї — за згодою власника;
-
можуть зареєструвати своїх дітей без дозволу власника;
-
навіть після припинення сімейних стосунків не втрачають право користування житлом.
2. Для наймачів:
Їхні права визначаються договором найму, але базове право одне — користування приміщенням. Усі деталі (правила проживання, строки, умови виселення) прописуються в угоді.
Чи дає реєстрація місця проживання право власності?
Однозначно ні. Краснов підкреслює: реєстрація місця проживання не створює прав на частку в житлі та жодним чином не впливає на право власності.
Міф про “прописка = частка” тягнеться ще з СРСР, коли не існувало приватної власності, а люди селилися в житло за ордерами. Під час приватизації квартири справді переходили у власність усіх осіб, зазначених в ордері та прописаних у житлі. Сьогодні ж право приватної власності є самостійним, і “прописка” не надає жодних майнових прав.
Чи дає реєстрація місця проживання право на спадщину?
Це ще один поширений міф. Адвокат пояснює:
-
факт реєстрації не робить людину спадкоємцем;
-
після смерті власника житла право власності переходить виключно спадкоємцям, визначеним законом або заповітом.
Проте є важливий нюанс. Через цей момент люди часто плутаються.
Коли реєстрація може вплинути на процес спадкування?
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦКУ: особи, які постійно проживали зі спадкодавцем на день його смерті, вважаються такими, що автоматично прийняли спадщину.
Саме реєстрація за однією адресою підтверджує факт такого проживання. Але це не дає частки у квартирі автоматично. Такі особи лише звільняються від подання заяви про прийняття спадщини протягом 6 місяців і мають звернутися до нотаріуса із заявою про оформлення вже прийнятої спадщини.
А якщо помер власник — чи можуть зареєстровані особи продовжувати жити у квартирі?
Так, підкреслює адвокат. Реєстровані особи можуть продовжити проживання до появи нового власника.
Після того їм потрібно буде:
-
або укласти договір найму з новим власником;
-
або врегулювати інший формат проживання;
-
або продовжити жити як члени сім’ї (якщо є підстави).
Висновок
Реєстрація місця проживання:
-
дає право користування житлом,
-
не дає права власності,
-
не робить людину спадкоємцем,
-
але може підтверджувати факт постійного проживання для спрощеної процедури спадкування.
Нагадаємо, що потрібно знати перед купівлею квартири. Повний список вимог, від документів до інфраструктури.
