День Святого Миколая: стародавні українські традиції, які намагалися викорінити в радянські часи

Подарунки чи різочка — це лише маленька крихта народних традицій, які збереглися з нами до сьогоднішнього дня

Мало хто сьогодні знає, що для українців колись не існувало ні Діда Мороза, ні Санти. У наших традиціях це зовсім інші персонажі, принесені з чужих культур та політичних навіювань. А ось справжнім покровителем дітей був Святий Миколай — реальна історична постать, яку наші предки щиро шанували за милосердя й добрі справи. Більше про історію цього свята та справжні українські традиції розповідає видання «Хочу!».

День Святого Миколая — свято, якого українські діти чекають з особливим трепетом. Напередодні вони пишуть листи, зізнаються у своїх добрих і не дуже вчинках, а вранці 6 грудня заглядають під подушку в надії знайти бажаний подарунок. Ті, хто цього року пустував, можуть натрапити на символічну різочку.

Історія дати: хто такий Святий Миколай

На відміну від вигаданих персонажів зимових свят, Миколай був реальною людиною. Він мандрував Європою, допомагав знедоленим, а після смерті його образ обріс легендами, які неможливо повністю підтвердити чи спростувати.

У радянські часи це свято та все, що з ним пов’язано, намагалися знищити. Замінювали Миколая Дідом Морозом, переносили традицію дарувати подарунки на Новий рік, а замість тихого сімейного очікування свята з’явилися гучні застілля.

Та українці зберегли своє. Ще тоді нишком дарували гостинці сиротам, вдівцям і малечі. А з розпадом Союзу Миколай знову повернувся в нашу культуру та під подушки українських дітей.

Українські традиції на День Святого Миколая

Свято Миколая завжди було насичене обрядами, добрими звичаями та родинним теплом. Певні традиції пов’язані виключно з різними регіонами нашої країни:

• На Слобожанщині після церковної служби селяни збиралися разом, варили пиво. А для дітей пекли духмяні миколайчики — солодке печиво у формі фігурок.

• На Харківщині відзначали аж три Миколині дні. У цей час готували кутю й узвар.

• На Поділлі чекали так званого полазника — людини, яка першою зайде до хати й принесе добру енергію на весь рік.

Однією з найцінніших традицій був звичай миритися. Вважалося, що саме на Миколая потрібно прощати та просити вибачення.

Чоловіки на Миколая мали встати першими. Вони обходили господарку, годували худобу і промовляли добрі слова на щастя. Вважалося, що недотримання цього ритуалу може принести сім’ї нещастя.

Саме з 6 грудня починалися великі зимові ярмарки. Молодь купувала стрічки та прикраси, готувалася до новорічних забав, вечорниць і святкових ігор.

А дівчата у цей вечір традиційно ворожили. Використовували дзеркальця, персні, голки, нитки — кожен предмет мав свою силу. Одне з найцікавіших ворожінь дозволяло дізнатися, якою буде майбутня сім’я: дівчина ставала перед дзеркалом, спрямовувала його на місяць — і рахувала його відображення. Скільки «місяців» було видно, стільки дітей, вірили, буде в її майбутній родині.

У народі також казали, що дівчина, засватана саме на Миколая, стане доброю господинею і вірною дружиною. А ще 6 грудня вважався крайнім терміном, коли потрібно повернути всі борги — інакше наступний рік міг принести фінансові труднощі.

Також раніше ми розповідали, що покласти дітям під подушку на Миколая 2025. До вашої уваги — круті подарунки для хлопчиків та дівчаток!