Багато українців досі вважають, що “прописка” дає права на квартиру або частку в ній
У побуті ми продовжуємо використовувати слово “прописка”, хоча в українському законодавстві такого терміна вже давно немає: його замінила “реєстрація місця проживання”. Попри це, міфи радянських часів досі впливають на сприйняття прав власників і тих, хто просто зареєстрований у житлі.
Саме тому юрист адвокатського об’єднання “Globa&Globa” в інтерв’ю УНІАН пояснив ключові нюанси, які стосуються співвідношення реєстрації й права власності. Його роз’яснення дозволяють зрозуміти, хто і на що реально має право у квартирі.
Що таке “прописка” насправді?
Адвокат наголошує: термін “прописка” залишився у минулому. Сьогодні діє реєстрація місця проживання, регульована постановою Кабміну №265.
Якщо людина проживає у квартирі або будинку більше ніж 30 днів, вона зобов’язана зареєструвати там своє місце проживання. Зареєстровані особи отримують право законно перебувати у приміщенні та користуватися ним.
При цьому юрист нагадує: всі зареєстровані в житлі поділяються на дві категорії:
члени сім’ї власника,
наймачі, які проживають на підставі договору.
Які права дає реєстрація місця проживання?
1. Для членів сім’ї власника (Житловий кодекс, ст. 156):
мають право користуватися житлом на рівних із власником, якщо інше не прописано в угоді про порядок користування;
можуть вселяти інших членів сім’ї — за згодою власника;
можуть зареєструвати своїх дітей без дозволу власника;
навіть після припинення сімейних стосунків не втрачають право користування житлом.
2. Для наймачів:
Їхні права визначаються договором найму, але базове право одне — користування приміщенням. Усі деталі (правила проживання, строки, умови виселення) прописуються в угоді.
Чи дає реєстрація місця проживання право власності?
Однозначно ні. Краснов підкреслює: реєстрація місця проживання не створює прав на частку в житлі та жодним чином не впливає на право власності.
Міф про “прописка = частка” тягнеться ще з СРСР, коли не існувало приватної власності, а люди селилися в житло за ордерами. Під час приватизації квартири справді переходили у власність усіх осіб, зазначених в ордері та прописаних у житлі. Сьогодні ж право приватної власності є самостійним, і “прописка” не надає жодних майнових прав.
Чи дає реєстрація місця проживання право на спадщину?
Це ще один поширений міф. Адвокат пояснює:
факт реєстрації не робить людину спадкоємцем;
після смерті власника житла право власності переходить виключно спадкоємцям, визначеним законом або заповітом.
Проте є важливий нюанс. Через цей момент люди часто плутаються.
Коли реєстрація може вплинути на процес спадкування?
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦКУ: особи, які постійно проживали зі спадкодавцем на день його смерті, вважаються такими, що автоматично прийняли спадщину.
Саме реєстрація за однією адресою підтверджує факт такого проживання. Але це не дає частки у квартирі автоматично. Такі особи лише звільняються від подання заяви про прийняття спадщини протягом 6 місяців і мають звернутися до нотаріуса із заявою про оформлення вже прийнятої спадщини.
А якщо помер власник — чи можуть зареєстровані особи продовжувати жити у квартирі?
Так, підкреслює адвокат. Реєстровані особи можуть продовжити проживання до появи нового власника.
Після того їм потрібно буде:
або укласти договір найму з новим власником;
або врегулювати інший формат проживання;
або продовжити жити як члени сім’ї (якщо є підстави).
Висновок
Реєстрація місця проживання:
дає право користування житлом,
не дає права власності,
не робить людину спадкоємцем,
але може підтверджувати факт постійного проживання для спрощеної процедури спадкування.
Нагадаємо, що потрібно знати перед купівлею квартири. Повний список вимог, від документів до інфраструктури.
