Головна сторінка » Останні години Тараса Шевченка: як згасало життя Кобзаря в Петербурзі

Останні години Тараса Шевченка: як згасало життя Кобзаря в Петербурзі

10 березня українці згадують Тараса Шевченка – поета, художника та духовного символа нації, чиє життя завершилося у Санкт-Петербурзі.

Читайте также: Вісім шевченкових поезій, що стали голосом української душі

У цей день 1861 року не стало людини, яку називають духовним провідником України. Йому було 47 років, але за цей час він устиг залишити помітний слід у культурі та історії країни.

Hochu.ua зібрав відомі факти про останні години митця, який помер на чужині, далеко від землі, про яку думав до кінця життя.

Дата смерті та обставини останніх років

Тарас Шевченко помер 10 березня 1861 року. У старому стилі це 26 лютого.

Останні роки він жив у Санкт-Петербурзі. Саме там настала його смерть. У цей період за ним продовжували стежити: поет перебував під негласним наглядом поліції, адже влада насторожено ставилася до його поглядів і діяльності.

На момент смерті йому щойно виповнилося 47 років – день народження він відзначив буквально напередодні, 9 березня.

Важка ніч напередодні

Сучасники згадували, що ніч з 9 на 10 березня стала для Шевченка дуже важкою. Біль у грудях не давав йому заснути.

Він сидів на ліжку, спершись руками, бо лягти не міг. Часом запалював свічку, трохи сидів при світлі, потім знову її гасив. Попри сильний біль, поет не хотів турбувати тих, хто був поверхом нижче – Саєнка та Єфимова.

Близько п’ятої ранку він попросив чаю. Коли йому подали склянку з вершками, пролунили його останні слова, вимовлені вже на межі сил.

Ранкові плани й раптовий обрив

Ось що змінює картину: попри стан, Шевченко думав не про відпочинок, а про роботу. Він дуже хотів повернутися до справ і якнайшвидше піти до своєї майстерні, щоб продовжити незавершену гравюру.

Він почав спускатися гвинтовими сходами вниз. Але раптом зупинився, охнув і впав.

Серце поета зупинилося майже одразу. Лікар Едуард Барі, якого викликав Михайло Лазаревський, констатував раптову смерть. Це сталося близько пів на шосту ранку 10 березня 1861 року.

Хвороби, що підточували організм

В останні роки здоров’я Шевченка помітно слабшало. Він страждав на ревматизм, поліартрит та серцеву недостатність.

Читайте также: Тіна Кароль жорстко відповіла Ані Лорак на закиди про «вигнання» з української сцени

До цього додалися тяжчі діагнози: у Шевченка діагностували цироз печінки, а перебіг хвороб ускладнювала водянка, яка зрештою перекинулася на легені.

У підсумку саме набряк легень, спричинений органічними розладами серця та печінки, лікарі назвали основною причиною смерті поета.

Восени 1860 року його стан різко погіршився. Він усе частіше скаржився на біль у грудях, відчував сильну слабкість. В останні місяці майже не виходив із кімнати – сил просто не вистачало.

Люди поруч у фінальні дні

Особливу роль у ті дні відігравав його близький товариш Михайло Лазаревський. Він згадував, що 9 березня, у день народження поета, застав його у страшних муках: Шевченко важко дихав, не міг знайти собі місця від болю.

Поет попросив написати листа брату Варфоломію, щоб повідомити, наскільки йому зле. Його турбувала і відсутність лікаря – він сподівався на ліки, які дали б змогу хоча б заснути. Але ця ніч стала для нього останньою.

Шлях від Петербурга до Тарасової гори

Спершу Тараса Шевченка поховали у Санкт-Петербурзі, на Смоленському кладовищі. Проте його друзі вирішили виконати заповіт поета і перевезти тіло в Україну. Через два місяці прах митця перепоховали на Чернечій горі біля Канева.

Згодом це місце стало відомим як Тарасова гора. Для українців воно перетворилося на важливу духовну святиню.

Чому постать Шевченка не зникає з українського простору

Спадщина Шевченка не обмежується книжками. Його поезія стала голосом українського народу й символом боротьби за свободу.

Рядки його творів і сьогодні звучать напрочуд актуально. Через багато десятиліть українці знову і знову знаходять у них силу, підтримку і віру у майбутнє. Тому ім’я Шевченка давно вийшло за рамки літератури – для багатьох це справжній духовний символ України.

Раніше вже йшлося про пророцтва Тараса Шевченка – опубліковано вірші, слова яких збулися і продовжують здійснюватися.

Читайте также: Як стрижкою «намалювати» густе волосся: 3 варіанти, що додають об’єм і молодять

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *