З початку березня 2026 року розрахуватися у магазині паперовими 1, 2, 5 та 10 гривнями вже не вийде. Ці купюри перестануть працювати як звичні гроші, тож тримати їх у гаманці “про запас” більше немає сенсу.
Читайте также: Воїн і наречений: як Дмитро Бабчук воює з 2016 року і що нагадує у річницю вторгнення
Фактично завершується епоха дрібних паперових гривень, які роками переходили з рук у руки, носилися в кишенях і валялися в шухлядах. Вони зносилися настільки, що дедалі рідше зустрічаються в розрахунках, і тепер офіційно поступаються місцем монетам.
Держава переходить на металеві аналоги цих номіналів. Національний банк України прямо заявляє: ставка робиться на монети, а не на короткоживучі паперові банкноти.
Які саме купюри зникнуть та що це означає
Під вилучення потрапляють банкноти номіналом 1, 2, 5 та 10 гривень зразків 2003–2007 років. Ключова дата — 02 березня 2026 року. Після неї для цих купюр змінюється все.
Вони вже не вважатимуться законним платіжним засобом.
Магазини, кафе, салони послуг та інші заклади не зобов’язані будуть їх приймати.
Використовувати такі банкноти для готівкових розрахунків більше не можна буде.
Інакше кажучи, з березня 2026 року ці купюри перетворюються з “грошей у гаманці” на папір, який ще можна обміняти, але вже не витратити при купівлі товарів чи послуг.
Як і де обміняти вилучені банкноти
Попри жорстку дату припинення обігу, часу на обмін більш ніж достатньо. Процедура проста, безкоштовна та без обмежень за сумами — можна здати як кілька купюр, так і значні обсяги готівки старого зразка.
Будь-який банк в Україні прийматиме ці банкноти до 26 лютого 2027 року включно.
Окремі уповноважені установи — Ощадбанк, ПриватБанк, Райффайзен Банк, ПУМБ — продовжать обмін до 28 лютого 2029 року включно.
У Національному банку обмін таких купюр наразі не обмежений у часі.
Тож говорити про терміновість у стилі “встигніть до завтра” не доводиться. Але відкладати на невизначене “потім” теж немає сенсу: простіше поступово позбутися старих банкнот під час планових візитів до банку.
Читайте также: Чому жир зникає нерівномірно: як тіло вирішує, де худнути першим
Чому від паперових дрібних номіналів відмовляються
Причина змін не лише в зовнішньому вигляді купюр. У Національному банку відзначають, що старі банкноти малих номіналів майже зникли з повсякденних розрахунків. Середній строк їхнього “життя” — близько 2,5 років, після чого вони стають зношеними та непридатними до якісного використання.
Монети з такими ж номіналами вже давно працюють замість паперу: 1 і 2 гривні в обігу з 2018 року, 5 гривень — з 2019 року, а 10 гривень — з 2020 року. І тут картина інша: строк служби монет становить приблизно 20–25 років.
Різниця очевидна: паперові гроші доводиться часто друкувати, перевозити, перераховувати та списувати через зношеність. Металеві — служать у рази довше. Це означає менші витрати на виготовлення, логістику та зберігання готівки. Плюс у гаманцях і касах менше порваних, забруднених чи ледь читабельних грошей — загальна якість готівкового обігу помітно підвищується.
Як це позначиться на повсякденних розрахунках
Для пересічних українців ситуація радше виглядає як формалізація того, що вже стало нормою. У Нацбанку підкреслюють: більшість людей давно звикли розплачуватися монетами цих номіналів, адже вони вже кілька років у вільному обігу.
Тому мова не про різкий “обруб” чи несподівану реформу. Йдеться про завершальний крок процесу, який триває з 2020 року: дрібні паперові гривні поступово замінювалися монетами, а тепер просто офіційно йдуть у минуле.
Окремо варто пам’ятати: Національний банк вже запустив поступове вилучення з обігу й інших старих банкнот — номіналами 50 та 200 гривень попередніх зразків. Є конкретні роки випуску, купюри яких більше не повертають у каси після надходження до банків. Це окрема хвиля оновлення готівки, і перед обміном має сенс уточнити, чи підпадають під неї саме ті банкноти, які у вас на руках.
Читайте также: Простий спосіб врятувати взуття з тріснутою підошвою вдома
