Володимир Дантес не просто читає у вільний час — він постійно переосмислює себе через книги, і деякі з них настільки його вражають, що буквально біжать мурашки по шкірі.
Читайте также: Ірина Білик кардинально змінила імідж: зізнання про кохання і новий бунтарський образ
Українська бібліотека як особистий простір
В інтерв’ю для Harper’s Bazaar співак і телеведучий розповів, що цілеспрямовано формує власну бібліотеку з українських видань. Для нього це окремий всесвіт, де можна відключитися від зовнішнього шуму, залишитися наодинці з думками і краще розібратися у власній реальності.
Тут важливий не лише зміст окремих творів, а й сам ритуал: вибрати книгу, відкрити, зануритися, дозволити тексту щось у тобі змінити. Читання перетворюється на спосіб внутрішнього діалогу.
Автобіографії як чесна розмова про сумніви
Окремий сегмент його книжкових полиць займають автобіографії відомих людей. Йому цікаво спостерігати, як публічні фігури проживають свої сумніви, кризи та внутрішні конфлікти. Не ідеальні історії успіху, а шлях із перепадами, зламами і непростими рішеннями.
Серед таких книжок — “Зелене світло” Метью Макконагі, де актор розповідає про власні пошуки і вибори. Інша важлива для Дантеса книга — автобіографія зірки серіалу “Друзі” Меттью Перрі. Він сприймає її як трагічну, але водночас дуже глибоку сповідь, у якій багато болю і відвертості.
Художня література, яка влучає просто в нерв
Щодо художніх творів, Дантес тримається простої, але принципової позиції: не варто змушувати себе читати те, що нібито “корисно”. Краще обирати книги, які справді відгукуються, навіть якщо вони не вписуються в умовні списки “обов’язкового” читання.
Серед текстів, які справили на нього найсильніше враження, він називає філософський роман “Квіти для Елджернона” Деніела Кіза. Поруч із ним — пригодницька класика “Граф Монте-Крісто”, де важливі і сюжет, і моральні випробування героїв.
Цікава деталь: уже в дорослому віці для нього по-новому відкрився “Маленький принц”. Книга, яку часто сприймають як дитячу, для нього стала самостійним відкриттям, що змінює кут зору на прості речі.
Читайте также: Ніжне сало «як масло»: простий подвійний спосіб засолювання
Українська класика, репресії і сильні емоції
Окрема тема — українська класика і література про репресії. Вона для Дантеса не просто важка, а емоційно вибухова. Роман Івана Багряного “Сад Гетсиманський” він переживає як справжнє потрясіння, настільки сильними виявилися враження від прочитаного.
Це той випадок, коли книга не просто подобається чи не подобається, а змушує переосмислити досвід цілого покоління і власне ставлення до історії.
Сучасні українські автори у фокусі
У його читацькому списку міцно закріпилися й сучасні українські письменники. Серед них — роман “Радіо Ніч” Юрія Андруховича, на який він радить звернути увагу. Ще один важливий для нього пласт — проза Катерини Калитко, особливо книга “Земля Загублених”.
Look closer — ця сучасна література для нього не менш значуща, ніж класика. Вона працює і як художній текст, і як спосіб відчути сьогоднішній стан суспільства.
Книжкові пристрасті і публічні скандали
Інтерес до книжок у випадку Дантеса виходить за межі тихого хобі. Ба більше, він навіть опинився у центрі скандалу через імовірне поширення піратської версії книги Сьєрри Сімоне. У цій історії додатково всіх збентежила й одна з його публічних обіцянок, яка викликала дискусії серед підписників і далеко за їхнім колом.
Так картина складається повністю: для Володимира Дантеса книги — це і особистий простір, і джерело сильних емоцій, і навіть привід для публічних суперечок.
Читайте также: Як повернути білизну старій радянській ванні: проста суміш для глибокого очищення
