Поезія, що болить, і водночас — вона про силу любові в часи війни
Українська поетеса Юля Барва, презентує новий вірш, який торкається найтендітнішої теми воєнного сьогодення – розмови батька-військового і його юної доньки. Цікавими деталями нової роботи ділимося на “Хочу!” у цій статті.
Вірш, що народився з однієї емоційної картини, перетворився на коротку історію любові, болю, віри й тієї внутрішньої сили, яка тримає українські родини попри відстань і війну. У центрі сюжету – вечірня розмова тата й доньки Ані.
Вона – 20-річна, світла, трохи наївна студентка, яка вірить у дива, він – військовий, який повернувся додому лише на кілька днів. Це діалог, який сьогодні впізнають тисячі українських сімей. Впізнають за жестами, інтонаціями, напівфразами й тим холодним болем, який завжди поруч.
Також, Юлія презентує візуалізацію вірша – у фінальному відео з’являється саме той образ, який поетеса бачила у своїй уяві: щирий, стриманий, справжній.
Переглянути цей допис в InstagramДопис, поширений Юля Барва | Поетеса | (@yulia_barva_)
Цей вірш – не про війну. Це про тих, кого ми чекаємо, заради кого тримаємось. Це маленька історія про велику любов: про батьків, дітей та слова, які гріють. Про нашу спільну віру в те, що світла картинка, яку ми уявляємо щодня, колись-таки стане реальністю.
Раніше ми публікували 10 сучасних віршів про Україну, які відгукнуться в кожному серці. У цих рядках — все про нас сьогодні… 💙💛
